| | |
| обижа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ображатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обижа́тися, обижа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обижа́ймося, обижа́ймось |
| 2 особа | обижа́йся, обижа́йсь | обижа́йтеся, обижа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обижа́тимуся, обижа́тимусь | обижа́тимемося, обижа́тимемось, обижа́тимемся |
| 2 особа | обижа́тимешся | обижа́тиметеся, обижа́тиметесь |
| 3 особа | обижа́тиметься | обижа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обижа́юся, обижа́юсь | обижа́ємося, обижа́ємось, обижа́ємся |
| 2 особа | обижа́єшся | обижа́єтеся, обижа́єтесь |
| 3 особа | обижа́ється | обижа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обижа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обижа́вся, обижа́всь | обижа́лися, обижа́лись |
| жін. р. | обижа́лася, обижа́лась |
| сер. р. | обижа́лося, обижа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обижа́вшись |
