| | | | |
| обкві́тчуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обкві́тчуваний | обкві́тчувана | обкві́тчуване | обкві́тчувані |
| родовий | обкві́тчуваного | обкві́тчуваної | обкві́тчуваного | обкві́тчуваних |
| давальний | обкві́тчуваному | обкві́тчуваній | обкві́тчуваному | обкві́тчуваним |
| знахідний | обкві́тчуваний, обкві́тчуваного | обкві́тчувану | обкві́тчуване | обкві́тчувані, обкві́тчуваних |
| орудний | обкві́тчуваним | обкві́тчуваною | обкві́тчуваним | обкві́тчуваними |
| місцевий | на/в обкві́тчуваному, обкві́тчуванім | на/в обкві́тчуваній | на/в обкві́тчуваному, обкві́тчуванім | на/в обкві́тчуваних |
