| | |
| обко́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́вуватися, обко́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обко́вуватиметься | обко́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обко́вується | обко́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́вувався, обко́вувавсь | обко́вувалися, обко́вувались |
| жін. р. | обко́вувалася, обко́вувалась |
| сер. р. | обко́вувалося, обко́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обко́вувавшись |
