| | |
| обколу́пувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обколу́пувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обколу́пуймо |
| 2 особа | обколу́пуй | обколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обколу́пуватиму | обколу́пуватимемо, обколу́пуватимем |
| 2 особа | обколу́пуватимеш | обколу́пуватимете |
| 3 особа | обколу́пуватиме | обколу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обколу́пую | обколу́пуємо, обколу́пуєм |
| 2 особа | обколу́пуєш | обколу́пуєте |
| 3 особа | обколу́пує | обколу́пують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обколу́пуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обколу́пував | обколу́пували |
| жін. р. | обколу́пувала |
| сер. р. | обколу́пувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обколу́пувавши |
