| | |
| обко́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́шуватися, обко́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́шуймося, обко́шуймось |
| 2 особа | обко́шуйся, обко́шуйсь | обко́шуйтеся, обко́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́шуватимуся, обко́шуватимусь | обко́шуватимемося, обко́шуватимемось, обко́шуватимемся |
| 2 особа | обко́шуватимешся | обко́шуватиметеся, обко́шуватиметесь |
| 3 особа | обко́шуватиметься | обко́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́шуюся, обко́шуюсь | обко́шуємося, обко́шуємось, обко́шуємся |
| 2 особа | обко́шуєшся | обко́шуєтеся, обко́шуєтесь |
| 3 особа | обко́шується | обко́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́шувався, обко́шувавсь | обко́шувалися, обко́шувались |
| жін. р. | обко́шувалася, обко́шувалась |
| сер. р. | обко́шувалося, обко́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обко́шувавшись |
