| обку́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обку́рений | обку́рена | обку́рене | обку́рені |
| родовий | обку́реного | обку́реної | обку́реного | обку́рених |
| давальний | обку́реному | обку́реній | обку́реному | обку́реним |
| знахідний | обку́рений, обку́реного | обку́рену | обку́рене | обку́рені, обку́рених |
| орудний | обку́реним | обку́реною | обку́реним | обку́реними |
| місцевий | на/в обку́реному, обку́ренім | на/в обку́реній | на/в обку́реному, обку́ренім | на/в обку́рених |