| | |
| обку́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обку́рюватися, обку́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обку́рюймося, обку́рюймось |
| 2 особа | обку́рюйся, обку́рюйсь | обку́рюйтеся, обку́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обку́рюватимуся, обку́рюватимусь | обку́рюватимемося, обку́рюватимемось, обку́рюватимемся |
| 2 особа | обку́рюватимешся | обку́рюватиметеся, обку́рюватиметесь |
| 3 особа | обку́рюватиметься | обку́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обку́рююся, обку́рююсь | обку́рюємося, обку́рюємось, обку́рюємся |
| 2 особа | обку́рюєшся | обку́рюєтеся, обку́рюєтесь |
| 3 особа | обку́рюється | обку́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обку́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обку́рювався, обку́рювавсь | обку́рювалися, обку́рювались |
| жін. р. | обку́рювалася, обку́рювалась |
| сер. р. | обку́рювалося, обку́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обку́рювавшись |
