| обку́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обку́тий | обку́та | обку́те | обку́ті |
| родовий | обку́того | обку́тої | обку́того | обку́тих |
| давальний | обку́тому | обку́тій | обку́тому | обку́тим |
| знахідний | обку́тий, обку́того | обку́ту | обку́те | обку́ті, обку́тих |
| орудний | обку́тим | обку́тою | обку́тим | обку́тими |
| місцевий | на/в обку́тому, обку́тім | на/в обку́тій | на/в обку́тому, обку́тім | на/в обку́тих |