| | |
| обле́жатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обле́жатися, обле́жатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обле́жаймося, обле́жаймось |
| 2 особа | обле́жайся, обле́жайсь | обле́жайтеся, обле́жайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обле́жаюся, обле́жаюсь | обле́жаємося, обле́жаємось, обле́жаємся |
| 2 особа | обле́жаєшся | обле́жаєтеся, обле́жаєтесь |
| 3 особа | обле́жається | обле́жаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обле́жався, обле́жавсь | обле́жалися, обле́жались |
| жін.р. | обле́жалася, обле́жалась |
| сер.р. | обле́жалося, обле́жалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обле́жавшись |
