| | |
| обле́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обле́жуватися, обле́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обле́жуймося, обле́жуймось |
| 2 особа | обле́жуйся, обле́жуйсь | обле́жуйтеся, обле́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обле́жуватимуся, обле́жуватимусь | обле́жуватимемося, обле́жуватимемось, обле́жуватимемся |
| 2 особа | обле́жуватимешся | обле́жуватиметеся, обле́жуватиметесь |
| 3 особа | обле́жуватиметься | обле́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обле́жуюся, обле́жуюсь | обле́жуємося, обле́жуємось, обле́жуємся |
| 2 особа | обле́жуєшся | обле́жуєтеся, обле́жуєтесь |
| 3 особа | обле́жується | обле́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обле́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обле́жувався, обле́жувавсь | обле́жувалися, обле́жувались |
| жін. р. | обле́жувалася, обле́жувалась |
| сер. р. | обле́жувалося, обле́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обле́жувавшись |
