| облу́щити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | облу́щити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | облу́щмо | |
| 2 особа | облу́щ | облу́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | облу́щу | облу́щимо, облу́щим |
| 2 особа | облу́щиш | облу́щите |
| 3 особа | облу́щить | облу́щать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | облу́щив | облу́щили |
| жін.р. | облу́щила | |
| сер.р. | облу́щило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| облу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| облу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| облу́щивши | ||