| | |
| облюбо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облюбо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облюбо́вуймо |
| 2 особа | облюбо́вуй | облюбо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облюбо́вуватиму | облюбо́вуватимемо, облюбо́вуватимем |
| 2 особа | облюбо́вуватимеш | облюбо́вуватимете |
| 3 особа | облюбо́вуватиме | облюбо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облюбо́вую | облюбо́вуємо, облюбо́вуєм |
| 2 особа | облюбо́вуєш | облюбо́вуєте |
| 3 особа | облюбо́вує | облюбо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| облюбо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | облюбо́вував | облюбо́вували |
| жін. р. | облюбо́вувала |
| сер. р. | облюбо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| облюбо́вуваний |
| Безособова форма |
| облюбо́вувано |
| Дієприслівник |
| облюбо́вувавши |
