обля́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обля́тий | обля́та | обля́те | обля́ті |
родовий | обля́того | обля́тої | обля́того | обля́тих |
давальний | обля́тому | обля́тій | обля́тому | обля́тим |
знахідний | обля́тий | обля́ту | обля́те | обля́ті |
орудний | обля́тим | обля́тою | обля́тим | обля́тими |
місцевий | на/в обля́тому, обля́тім | на/в обля́тій | на/в обля́тому, обля́тім | на/в обля́тих |