| | |
| облі́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облі́чуватися, облі́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облі́чуймося, облі́чуймось |
| 2 особа | облі́чуйся, облі́чуйсь | облі́чуйтеся, облі́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облі́чуватимуся, облі́чуватимусь | облі́чуватимемося, облі́чуватимемось, облі́чуватимемся |
| 2 особа | облі́чуватимешся | облі́чуватиметеся, облі́чуватиметесь |
| 3 особа | облі́чуватиметься | облі́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облі́чуюся, облі́чуюсь | облі́чуємося, облі́чуємось, облі́чуємся |
| 2 особа | облі́чуєшся | облі́чуєтеся, облі́чуєтесь |
| 3 особа | облі́чується | облі́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| облі́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | облі́чувався, облі́чувавсь | облі́чувалися, облі́чувались |
| жін. р. | облі́чувалася, облі́чувалась |
| сер. р. | облі́чувалося, облі́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| облі́чувавшись |
