| | |
| облі́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облі́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облі́чуймо |
| 2 особа | облі́чуй | облі́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облі́чуватиму | облі́чуватимемо, облі́чуватимем |
| 2 особа | облі́чуватимеш | облі́чуватимете |
| 3 особа | облі́чуватиме | облі́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облі́чую | облі́чуємо, облі́чуєм |
| 2 особа | облі́чуєш | облі́чуєте |
| 3 особа | облі́чує | облі́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| облі́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | облі́чував | облі́чували |
| жін. р. | облі́чувала |
| сер. р. | облі́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| облі́чувавши |
