обма́нутий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обма́нутий | обма́нута | обма́нуте | обма́нуті |
родовий | обма́нутого | обма́нутої | обма́нутого | обма́нутих |
давальний | обма́нутому | обма́нутій | обма́нутому | обма́нутим |
знахідний | обма́нутий, обма́нутого | обма́нуту | обма́нуте | обма́нуті, обма́нутих |
орудний | обма́нутим | обма́нутою | обма́нутим | обма́нутими |
місцевий | на/в обма́нутому, обма́нутім | на/в обма́нутій | на/в обма́нутому, обма́нутім | на/в обма́нутих |