| обмахо́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обмахо́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмахо́рмо | |
| 2 особа | обмахо́р | обмахо́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмахо́рю | обмахо́римо, обмахо́рим |
| 2 особа | обмахо́риш | обмахо́рите |
| 3 особа | обмахо́рить | обмахо́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмахо́рив | обмахо́рили |
| жін.р. | обмахо́рила | |
| сер.р. | обмахо́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмахо́рений | ||
| Безособова форма | ||
| обмахо́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| обмахо́ривши | ||