| обме́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обме́житися, обме́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обме́жмося, обме́жмось | |
| 2 особа | обме́жся | обме́жтеся, обме́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обме́жуся, обме́жусь | обме́жимося, обме́жимось, обме́жимся |
| 2 особа | обме́жишся | обме́житеся, обме́житесь |
| 3 особа | обме́житься | обме́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обме́жився, обме́живсь | обме́жилися, обме́жились |
| жін.р. | обме́жилася, обме́жилась | |
| сер.р. | обме́жилося, обме́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обме́жившись | ||