| обме́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обме́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обме́жмо | |
| 2 особа | обме́ж | обме́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обме́жу | обме́жимо, обме́жим |
| 2 особа | обме́жиш | обме́жите |
| 3 особа | обме́жить | обме́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обме́жив | обме́жили |
| жін.р. | обме́жила | |
| сер.р. | обме́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обме́жений | ||
| Безособова форма | ||
| обме́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| обме́живши | ||