обме́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обме́жний | обме́жна | обме́жне | обме́жні |
родовий | обме́жного | обме́жної | обме́жного | обме́жних |
давальний | обме́жному | обме́жній | обме́жному | обме́жним |
знахідний | обме́жний | обме́жну | обме́жне | обме́жні |
орудний | обме́жним | обме́жною | обме́жним | обме́жними |
місцевий | на/в обме́жному, обме́жнім | на/в обме́жній | на/в обме́жному, обме́жнім | на/в обме́жних |
[рідко] |