| обме́жник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обме́жник | обме́жники |
| родовий | обме́жника | обме́жників |
| давальний | обме́жнику, обме́жникові | обме́жникам |
| знахідний | обме́жник | обме́жники |
| орудний | обме́жником | обме́жниками |
| місцевий | на/в обме́жнику | на/в обме́жниках |
| кличний | обме́жнику* | обме́жники* |