обмежо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обмежо́ваний | обмежо́вана | обмежо́ване | обмежо́вані |
родовий | обмежо́ваного | обмежо́ваної | обмежо́ваного | обмежо́ваних |
давальний | обмежо́ваному | обмежо́ваній | обмежо́ваному | обмежо́ваним |
знахідний | обмежо́ваний | обмежо́вану | обмежо́ване | обмежо́вані |
орудний | обмежо́ваним | обмежо́ваною | обмежо́ваним | обмежо́ваними |
місцевий | на/в обмежо́ваному, обмежо́ванім | на/в обмежо́ваній | на/в обмежо́ваному, обмежо́ванім | на/в обмежо́ваних |