обмежо́вуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
(визначати межі своєї ділянки) | ||
Інфінітив | обмежо́вуватися, обмежо́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обмежо́вуймося, обмежо́вуймось | |
2 особа | обмежо́вуйся, обмежо́вуйсь | обмежо́вуйтеся, обмежо́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обмежо́вуватимуся, обмежо́вуватимусь | обмежо́вуватимемося, обмежо́вуватимемось, обмежо́вуватимемся |
2 особа | обмежо́вуватимешся | обмежо́вуватиметеся, обмежо́вуватиметесь |
3 особа | обмежо́вуватиметься | обмежо́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обмежо́вуюся, обмежо́вуюсь | обмежо́вуємося, обмежо́вуємось, обмежо́вуємся |
2 особа | обмежо́вуєшся | обмежо́вуєтеся, обмежо́вуєтесь |
3 особа | обмежо́вується | обмежо́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обмежо́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обмежо́вувався, обмежо́вувавсь | обмежо́вувалися, обмежо́вувались |
жін. р. | обмежо́вувалася, обмежо́вувалась | |
сер. р. | обмежо́вувалося, обмежо́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обмежо́вувавшись |