| обмежо́вувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (визначати межі чогось) | ||
| Інфінітив | обмежо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмежо́вуймо | |
| 2 особа | обмежо́вуй | обмежо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмежо́вуватиму | обмежо́вуватимемо, обмежо́вуватимем |
| 2 особа | обмежо́вуватимеш | обмежо́вуватимете |
| 3 особа | обмежо́вуватиме | обмежо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмежо́вую | обмежо́вуємо, обмежо́вуєм |
| 2 особа | обмежо́вуєш | обмежо́вуєте |
| 3 особа | обмежо́вує | обмежо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обмежо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обмежо́вував | обмежо́вували |
| жін. р. | обмежо́вувала | |
| сер. р. | обмежо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмежо́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмежо́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обмежо́вувавши | ||