| обмежува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (позначити межами свою ділянку) | ||
| Інфінітив | обмежува́тися, обмежува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмежу́ймося, обмежу́ймось | |
| 2 особа | обмежу́йся, обмежу́йсь | обмежу́йтеся, обмежу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмежу́юся, обмежу́юсь | обмежу́ємося, обмежу́ємось, обмежу́ємся |
| 2 особа | обмежу́єшся | обмежу́єтеся, обмежу́єтесь |
| 3 особа | обмежу́ється | обмежу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмежува́вся, обмежува́всь | обмежува́лися, обмежува́лись |
| жін.р. | обмежува́лася, обмежува́лась | |
| сер.р. | обмежува́лося, обмежува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обмежува́вшись | ||