| | |
| обмежува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (позначити межами свою ділянку) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмежува́тися, обмежува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмежу́ймося, обмежу́ймось |
| 2 особа | обмежу́йся, обмежу́йсь | обмежу́йтеся, обмежу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмежу́юся, обмежу́юсь | обмежу́ємося, обмежу́ємось, обмежу́ємся |
| 2 особа | обмежу́єшся | обмежу́єтеся, обмежу́єтесь |
| 3 особа | обмежу́ється | обмежу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обмежува́вся, обмежува́всь | обмежува́лися, обмежува́лись |
| жін.р. | обмежува́лася, обмежува́лась |
| сер.р. | обмежува́лося, обмежува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмежува́вшись |
