обме́тений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обме́тений | обме́тена | обме́тене | обме́тені |
родовий | обме́теного | обме́теної | обме́теного | обме́тених |
давальний | обме́теному | обме́теній | обме́теному | обме́теним |
знахідний | обме́тений, обме́теного | обме́тену | обме́тене | обме́тені, обме́тених |
орудний | обме́теним | обме́теною | обме́теним | обме́теними |
місцевий | на/в обме́теному, обме́тенім | на/в обме́теній | на/в обме́теному, обме́тенім | на/в обме́тених |