| обми́слити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обми́слити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обми́слімо, обми́слім | |
| 2 особа | обми́сли | обми́сліть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обми́слю | обми́слимо, обми́слим |
| 2 особа | обми́слиш | обми́слите |
| 3 особа | обми́слить | обми́слять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обми́слив | обми́слили |
| жін.р. | обми́слила | |
| сер.р. | обми́слило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обми́слений | ||
| Безособова форма | ||
| обми́слено | ||
| Дієприслівник | ||
| обми́сливши | ||