| | |
| обми́слювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обми́слювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обми́слюймо |
| 2 особа | обми́слюй | обми́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обми́слюватиму | обми́слюватимемо, обми́слюватимем |
| 2 особа | обми́слюватимеш | обми́слюватимете |
| 3 особа | обми́слюватиме | обми́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обми́слюю | обми́слюємо, обми́слюєм |
| 2 особа | обми́слюєш | обми́слюєте |
| 3 особа | обми́слює | обми́слюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обми́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обми́слював | обми́слювали |
| жін. р. | обми́слювала |
| сер. р. | обми́слювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обми́слювавши |
