| обми́тити – дієслово доконаного виду | ||
| (обкласти митом) | ||
| Інфінітив | обми́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обми́тьмо | |
| 2 особа | обми́ть | обми́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обми́чу | обми́тимо, обми́тим |
| 2 особа | обми́тиш | обми́тите |
| 3 особа | обми́тить | обми́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обми́тив | обми́тили |
| жін.р. | обми́тила | |
| сер.р. | обми́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обми́тивши | ||