обмо́вницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обмо́вницький | обмо́вницька | обмо́вницьке | обмо́вницькі |
родовий | обмо́вницького | обмо́вницької | обмо́вницького | обмо́вницьких |
давальний | обмо́вницькому | обмо́вницькій | обмо́вницькому | обмо́вницьким |
знахідний | обмо́вницький, обмо́вницького | обмо́вницьку | обмо́вницьке | обмо́вницькі, обмо́вницьких |
орудний | обмо́вницьким | обмо́вницькою | обмо́вницьким | обмо́вницькими |
місцевий | на/в обмо́вницькому, обмо́вницькім | на/в обмо́вницькій | на/в обмо́вницькому, обмо́вницькім | на/в обмо́вницьких |