| обморо́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обморо́чений | обморо́чена | обморо́чене | обморо́чені |
| родовий | обморо́ченого | обморо́ченої | обморо́ченого | обморо́чених |
| давальний | обморо́ченому | обморо́ченій | обморо́ченому | обморо́ченим |
| знахідний | обморо́чений, обморо́ченого | обморо́чену | обморо́чене | обморо́чені, обморо́чених |
| орудний | обморо́ченим | обморо́ченою | обморо́ченим | обморо́ченими |
| місцевий | на/в обморо́ченому, обморо́ченім | на/в обморо́ченій | на/в обморо́ченому, обморо́ченім | на/в обморо́чених |
| [розм.] | ||||