| обморо́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обморо́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обморо́чмо | |
| 2 особа | обморо́ч | обморо́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обморо́чу | обморо́чимо, обморо́чим |
| 2 особа | обморо́чиш | обморо́чите |
| 3 особа | обморо́чить | обморо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обморо́чив | обморо́чили |
| жін.р. | обморо́чила | |
| сер.р. | обморо́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обморо́чивши | ||