обморо́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | обморо́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обморо́чуймо | |
2 особа | обморо́чуй | обморо́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обморо́чуватиму | обморо́чуватимемо, обморо́чуватимем |
2 особа | обморо́чуватимеш | обморо́чуватимете |
3 особа | обморо́чуватиме | обморо́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обморо́чую | обморо́чуємо, обморо́чуєм |
2 особа | обморо́чуєш | обморо́чуєте |
3 особа | обморо́чує | обморо́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обморо́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обморо́чував | обморо́чували |
жін. р. | обморо́чувала | |
сер. р. | обморо́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обморо́чуваний | ||
Безособова форма | ||
обморо́чувано | ||
Дієприслівник | ||
обморо́чувавши |