| обморо́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обморо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обморо́чуймо | |
| 2 особа | обморо́чуй | обморо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обморо́чуватиму | обморо́чуватимемо, обморо́чуватимем |
| 2 особа | обморо́чуватимеш | обморо́чуватимете |
| 3 особа | обморо́чуватиме | обморо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обморо́чую | обморо́чуємо, обморо́чуєм |
| 2 особа | обморо́чуєш | обморо́чуєте |
| 3 особа | обморо́чує | обморо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обморо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обморо́чував | обморо́чували |
| жін. р. | обморо́чувала | |
| сер. р. | обморо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обморо́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обморо́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обморо́чувавши | ||