| обмоту́зити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обмоту́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмоту́зьмо | |
| 2 особа | обмоту́зь | обмоту́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмоту́жу | обмоту́зимо, обмоту́зим |
| 2 особа | обмоту́зиш | обмоту́зите |
| 3 особа | обмоту́зить | обмоту́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмоту́зив | обмоту́зили |
| жін.р. | обмоту́зила | |
| сер.р. | обмоту́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмоту́жений | ||
| Безособова форма | ||
| обмоту́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| обмоту́зивши | ||