| обмочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обмочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмочі́мо, обмочі́м | |
| 2 особа | обмочи́ | обмочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмочу́ | обмо́чимо, обмо́чим |
| 2 особа | обмо́чиш | обмо́чите |
| 3 особа | обмо́чить | обмо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмочи́в | обмочи́ли |
| жін.р. | обмочи́ла | |
| сер.р. | обмочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| обмо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| обмочи́вши | ||