| обмо́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обмо́чуватися, обмо́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмо́чуймося, обмо́чуймось | |
| 2 особа | обмо́чуйся, обмо́чуйсь | обмо́чуйтеся, обмо́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмо́чуватимуся, обмо́чуватимусь | обмо́чуватимемося, обмо́чуватимемось, обмо́чуватимемся |
| 2 особа | обмо́чуватимешся | обмо́чуватиметеся, обмо́чуватиметесь |
| 3 особа | обмо́чуватиметься | обмо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмо́чуюся, обмо́чуюсь | обмо́чуємося, обмо́чуємось, обмо́чуємся |
| 2 особа | обмо́чуєшся | обмо́чуєтеся, обмо́чуєтесь |
| 3 особа | обмо́чується | обмо́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обмо́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обмо́чувався, обмо́чувавсь | обмо́чувалися, обмо́чувались |
| жін. р. | обмо́чувалася, обмо́чувалась | |
| сер. р. | обмо́чувалося, обмо́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обмо́чувавшись | ||