обмундирува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обмундирува́льний | обмундирува́льна | обмундирува́льне | обмундирува́льні |
родовий | обмундирува́льного | обмундирува́льної | обмундирува́льного | обмундирува́льних |
давальний | обмундирува́льному | обмундирува́льній | обмундирува́льному | обмундирува́льним |
знахідний | обмундирува́льний | обмундирува́льну | обмундирува́льне | обмундирува́льні |
орудний | обмундирува́льним | обмундирува́льною | обмундирува́льним | обмундирува́льними |
місцевий | на/в обмундирува́льному, обмундирува́льнім | на/в обмундирува́льній | на/в обмундирува́льному, обмундирува́льнім | на/в обмундирува́льних |