| обмізко́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обмізко́вуваний | обмізко́вувана | обмізко́вуване | обмізко́вувані |
| родовий | обмізко́вуваного | обмізко́вуваної | обмізко́вуваного | обмізко́вуваних |
| давальний | обмізко́вуваному | обмізко́вуваній | обмізко́вуваному | обмізко́вуваним |
| знахідний | обмізко́вуваний, обмізко́вуваного | обмізко́вувану | обмізко́вуване | обмізко́вувані, обмізко́вуваних |
| орудний | обмізко́вуваним | обмізко́вуваною | обмізко́вуваним | обмізко́вуваними |
| місцевий | на/в обмізко́вуваному, обмізко́вуванім | на/в обмізко́вуваній | на/в обмізко́вуваному, обмізко́вуванім | на/в обмізко́вуваних |