| обмірко́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обмірко́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмірко́вуймо | |
| 2 особа | обмірко́вуй | обмірко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмірко́вуватиму | обмірко́вуватимемо, обмірко́вуватимем |
| 2 особа | обмірко́вуватимеш | обмірко́вуватимете |
| 3 особа | обмірко́вуватиме | обмірко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмірко́вую | обмірко́вуємо, обмірко́вуєм |
| 2 особа | обмірко́вуєш | обмірко́вуєте |
| 3 особа | обмірко́вує | обмірко́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обмірко́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обмірко́вував | обмірко́вували |
| жін. р. | обмірко́вувала | |
| сер. р. | обмірко́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмірко́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмірко́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обмірко́вувавши | ||