| о́бміть – іменник жіночого роду | ||
| (вир, бистрина) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́бміть | о́бміті |
| родовий | о́бміті | о́бмітей |
| давальний | о́бміті | о́бмітям |
| знахідний | о́бміть | о́бміті |
| орудний | о́бміттю | о́бмітями |
| місцевий | на/в о́бміті | на/в о́бмітях |
| кличний | о́бміте* | о́бміті* |
| [діал.] |