| обнату́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обнату́житися, обнату́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обнату́жмося, обнату́жмось | |
| 2 особа | обнату́жся | обнату́жтеся, обнату́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнату́жуся, обнату́жусь | обнату́жимося, обнату́жимось, обнату́жимся |
| 2 особа | обнату́жишся | обнату́житеся, обнату́житесь |
| 3 особа | обнату́житься | обнату́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обнату́жився, обнату́живсь | обнату́жилися, обнату́жились |
| жін.р. | обнату́жилася, обнату́жилась | |
| сер.р. | обнату́жилося, обнату́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обнату́жившись | ||