| обнату́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обнату́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обнату́жмо | |
| 2 особа | обнату́ж | обнату́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнату́жу | обнату́жимо, обнату́жим |
| 2 особа | обнату́жиш | обнату́жите |
| 3 особа | обнату́жить | обнату́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обнату́жив | обнату́жили |
| жін.р. | обнату́жила | |
| сер.р. | обнату́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обнату́жений | ||
| Безособова форма | ||
| обнату́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| обнату́живши | ||