| обнату́жувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обнату́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обнату́жуймо | |
| 2 особа | обнату́жуй | обнату́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнату́жуватиму | обнату́жуватимемо, обнату́жуватимем |
| 2 особа | обнату́жуватимеш | обнату́жуватимете |
| 3 особа | обнату́жуватиме | обнату́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнату́жую | обнату́жуємо, обнату́жуєм |
| 2 особа | обнату́жуєш | обнату́жуєте |
| 3 особа | обнату́жує | обнату́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обнату́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обнату́жував | обнату́жували |
| жін. р. | обнату́жувала | |
| сер. р. | обнату́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обнату́жувавши | ||