| | |
| обно́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обно́шуватися, обно́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обно́шуймося, обно́шуймось |
| 2 особа | обно́шуйся, обно́шуйсь | обно́шуйтеся, обно́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обно́шуватимуся, обно́шуватимусь | обно́шуватимемося, обно́шуватимемось, обно́шуватимемся |
| 2 особа | обно́шуватимешся | обно́шуватиметеся, обно́шуватиметесь |
| 3 особа | обно́шуватиметься | обно́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обно́шуюся, обно́шуюсь | обно́шуємося, обно́шуємось, обно́шуємся |
| 2 особа | обно́шуєшся | обно́шуєтеся, обно́шуєтесь |
| 3 особа | обно́шується | обно́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обно́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обно́шувався, обно́шувавсь | обно́шувалися, обно́шувались |
| жін. р. | обно́шувалася, обно́шувалась |
| сер. р. | обно́шувалося, обно́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обно́шувавшись |
