| обно́шуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обно́шуватися, обно́шуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обно́шуймося, обно́шуймось | |
| 2 особа | обно́шуйся, обно́шуйсь | обно́шуйтеся, обно́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обно́шуватимуся, обно́шуватимусь | обно́шуватимемося, обно́шуватимемось, обно́шуватимемся |
| 2 особа | обно́шуватимешся | обно́шуватиметеся, обно́шуватиметесь |
| 3 особа | обно́шуватиметься | обно́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обно́шуюся, обно́шуюсь | обно́шуємося, обно́шуємось, обно́шуємся |
| 2 особа | обно́шуєшся | обно́шуєтеся, обно́шуєтесь |
| 3 особа | обно́шується | обно́шуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обно́шуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обно́шувався, обно́шувавсь | обно́шувалися, обно́шувались |
| жін. р. | обно́шувалася, обно́шувалась | |
| сер. р. | обно́шувалося, обно́шувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обно́шувавшись | ||