| обні́мчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обні́мчений | обні́мчена | обні́мчене | обні́мчені |
| родовий | обні́мченого | обні́мченої | обні́мченого | обні́мчених |
| давальний | обні́мченому | обні́мченій | обні́мченому | обні́мченим |
| знахідний | обні́мчений, обні́мченого | обні́мчену | обні́мчене | обні́мчені, обні́мчених |
| орудний | обні́мченим | обні́мченою | обні́мченим | обні́мченими |
| місцевий | на/в обні́мченому, обні́мченім | на/в обні́мченій | на/в обні́мченому, обні́мченім | на/в обні́мчених |
| [рідко] | ||||