| обов’язко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обов’язко́вий | обов’язко́ва | обов’язко́ве | обов’язко́ві |
| родовий | обов’язко́вого | обов’язко́вої | обов’язко́вого | обов’язко́вих |
| давальний | обов’язко́вому | обов’язко́вій | обов’язко́вому | обов’язко́вим |
| знахідний | обов’язко́вий, обов’язко́вого | обов’язко́ву | обов’язко́ве | обов’язко́ві, обов’язко́вих |
| орудний | обов’язко́вим | обов’язко́вою | обов’язко́вим | обов’язко́вими |
| місцевий | на/в обов’язко́вому, обов’язко́вім | на/в обов’язко́вій | на/в обов’язко́вому, обов’язко́вім | на/в обов’язко́вих |