| обо́жнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обо́жнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обо́жнімо, обо́жнім | |
| 2 особа | обо́жни | обо́жніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обо́жню | обо́жнимо, обо́жним |
| 2 особа | обо́жниш | обо́жните |
| 3 особа | обо́жнить | обо́жнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обо́жнив | обо́жнили |
| жін.р. | обо́жнила | |
| сер.р. | обо́жнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обо́жнений | ||
| Безособова форма | ||
| обо́жнено | ||
| Дієприслівник | ||
| обо́жнивши | ||