| обо́жувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обо́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обо́жуймо | |
| 2 особа | обо́жуй | обо́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обо́жуватиму | обо́жуватимемо, обо́жуватимем |
| 2 особа | обо́жуватимеш | обо́жуватимете |
| 3 особа | обо́жуватиме | обо́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обо́жую | обо́жуємо, обо́жуєм |
| 2 особа | обо́жуєш | обо́жуєте |
| 3 особа | обо́жує | обо́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обо́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обо́жував | обо́жували |
| жін. р. | обо́жувала | |
| сер. р. | обо́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обо́жуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обо́жувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обо́жувавши | ||