| оборони́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оборони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обороні́мо, обороні́м | |
| 2 особа | оборони́ | обороні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обороню́ | оборо́нимо, оборо́ним |
| 2 особа | оборо́ниш | оборо́ните |
| 3 особа | оборо́нить | оборо́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оборони́в | оборони́ли |
| жін.р. | оборони́ла | |
| сер.р. | оборони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оборо́нений | ||
| Безособова форма | ||
| оборо́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| оборони́вши | ||