оборо́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оборо́нний | оборо́нна | оборо́нне | оборо́нні |
родовий | оборо́нного | оборо́нної | оборо́нного | оборо́нних |
давальний | оборо́нному | оборо́нній | оборо́нному | оборо́нним |
знахідний | оборо́нний | оборо́нну | оборо́нне | оборо́нні |
орудний | оборо́нним | оборо́нною | оборо́нним | оборо́нними |
місцевий | на/в оборо́нному, оборо́ннім | на/в оборо́нній | на/в оборо́нному, оборо́ннім | на/в оборо́нних |